Казки про чортів... - Форум
[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
Сторінка 1 з 11
Форум » Корчма » Українські народні казки » Казки про чортів... (Казки де чималу роль відіграють чорти)
Казки про чортів...
OTAMAN4IKДата: Неділя, 27.05.2012, 10:44 | Сообщение # 1
Файний адмін
Группа: Администраторы
Сообщений: 51
Награды: 0
Репутация: 0
Статус: Offline
ЯК БАБА ЧОРТА ОБДУРИЛА



Зосталась жінка удовою і вже зостарілась; сидить журиться. Колись-то степів було багато, на них люди були не дуже голодні, так та жінка, горюючи, і каже:

- Хоч би сам чорт прийшов та виорав мені ниву.

Йде тут чорт, зробився чоловіком і до неї в хату

увійшов, каже:

- Здоров будь, бабо!

Каже:

- Здоров!

- Я чув, що ти клопочешся, що нема кому стену виорать?

Каже:

- Клопочусь.

- То я тобі виорю,-- каже чорт.

Тепер той чорт заходивсь і виорав ниву. Питаються тієї баби:

- Що ми,- каже,- посіємо?

А баба каже:

- Досієм,- каже,- моркву. Морква добре росте, а бадилля ще більше.

Чорт не знав, що з неї їсти та думав, що бадилля. Баба його й питає:

- Як же ми будемо ділиться?

- Ділиться,- каже чорт,- будемо так: те, що зверху, те мені, а тобі коріння.

Баба тільки усміхнулась, дума собі:

«Добре!»

От насіяли, вродила морква. Чорт забрав бадилля на в'язку й приносе додому. Його чорти-то-вариші й кажуть:

- Каже, що він розумний. Де в біса? Його й баба обманула. Було б тобі те брати, що в землі, а їй же,- що зверху.

Він каже:

- От як на другий год, то я її обманю.

На другий рік виорав її ниву, приходить до баби й питає:

- Що посіємо?

- Мак,- каже баба.

Посіяли. Чорт старається та поливає. Ті лопуцьки ростуть великі, а маківки ще більші. У старівся мак. Баба пита:

- Як ми будемо ділиться?

А чорт і каже:

- Мені те, що в землі, а тобі - що зверху.

Та баба маківки позрізувала, а чорт бадилля

зв'язав і поніс додому:

Ті чорти знову страмлять його.

Він тоді спересердя каже:

- Піду сякої-такої віра бабу вб'ю.

Приходить до тієї баби, а вон й пита:

- Чого ти прийшов?

- Я тебе, бабо, вбить хочу.

Та баба йому й каже:

- Е, ти, чорт бісової віри, здоровий, іще й справді вб'єш мене, а треба биться по правилах.

- Як,- пита чорт,- по правилах?

- Візьми верхові вила, а я візьму качалку, та підем у хлів биться.

(Вона знов його обманула.)

Увійшли вони в хлів биться. Той чорт зачепився за бандину ріжками, бо вила були довгі, а баба, де влуче чорта, там і б'є.

Той чорт просить:

- Бабо, голубочко, на тобі верхові вила, а мені дай качалку, та ходім надвір биться.

Оддав чорт бабі вила, а сам узяв у баби качалку, і пішли надвір биться.

Чорт маха качалкою кругом себе, а баба його вилами штурха.

Чорт бачить, що біда, та хода!

Прибіга додому, а з його сміються і з дому проганяють, що два рази баба обманула, а на третій ще й побила.

Той чорт тоді й пішов геть.

Ходив, ходив голодний дні зо три. Зайшов на степ, а чоловік пеньки корчував. Чорт зробився чоловіком і каже:

- Здоров, чоловіче! Чи даси мені хоть повечерять, як я тобі поможу пеньків корчувати?

- Дам,- каже.

Чорт так корчує, що геть усі пеньки повиривав до вечора.

Приїжджає чоловік з чортом (не зна чоловік, що то чорт). Випріг коня, пішов з ним у хату, жінк» насипала там борщу, ріже хліб.

Діти кажуть:

- І я їсти хочу, і я їсти хочу!

А той чоловік і каже:

- Чорта з'їжте!

Той чорт з хати! (От пообідав, якраз!)
 
OTAMAN4IKДата: Вівторок, 29.05.2012, 01:47 | Сообщение # 2
Файний адмін
Группа: Администраторы
Сообщений: 51
Награды: 0
Репутация: 0
Статус: Offline
Дурні чорти та хитрий наймит.

У попа був наймит і гонив товар пасти. Вигнав товар пасти, сів, плете собі постоли, виходить до його чортик і питає:

- Що ти, Іване, робиш? evil

Каже:

- Плету сітки, щоб виловити усіх чортів.

- Ех,- каже,- зроби милість, усі лови, тільки мене не лови.

- Еге,- каже,- тебе на самий перед зловлю.

- Еге,- каже,- зроби милість, не лови. Я тобі, що хоч, те й дам.

- Що ж ти мені даси?

- Я тобі дам мішок грошей.

- Ну,- каже,- добре, іди,- каже,- принеси.

Приходить він до батька і каже:

- Там Іван сидить, плете сітки, щоб виловить усіх чортів, то я йому обіцявся мішок грошей, щоб від мене не ловив.

- Іди,- каже той,- у поле, там стоїть озеро, і коло озера стоїть кобила. Хто тую кобилу обнесе кругом озера, той тому дасть мішок грошей.

Приходить чортик до Івана та й каже:

- Ходімо, Йване, там коло озера стоїть кобила. Хто не обнесе кругом озера тую кобилу, той тому дасть мішок грошей.

Прийшли. Чортик узяв ту кобилу, обніс кругом озера й поставив коло Йвана.

Іван і каже:

- Е, дурню, дурню! Я,- каже,- між ноги візьму та й обнесу.

Сів Іван на ту кобилу, об'їхав кругом озера.

Приходить чортик до батька та й каже:

- Я взяв кобилу на руки та насилу обніс, а він узяв між ноги і духом обніс її кругом.

- Іди,- каже,- до його: котрий котрого поборе, то той тому дасть мішок грошей.

Той прийшов да й каже:

- Ну, давай будемо борються.

- Ех,- каже,- дурню, дурню! Що мені а тобою бороться! В мене,- каже,- батько старий єсть, і то він тебе поборе.

- А де він? - каже,- покажи його.

А з ним був ведмідь.

- Бери,- каже Іван,- зачинай, бо він тебе не візьме, а треба, щоб ти роздражнив його.

Він як почав дражнить, а ведмідь як схватиться да як почне давить! Да тільки що його живого пустив.

Приходить (чортик) до батька да й розказує все, як було.

- Ну,- каже (батько),- іди. Котрий котрого пере сміє, то той тому оддасть гроші.

Прийшов (чортик) до Івана да й каже:

- Давай будем сміяться - хто кого пересміє.

- Е,- каже,- дурню, дурню! В мене,- каже,- мати старая і то тебе пересміє. Найшов конячу голову, привів до неї чортика та й каже:

- Смійся!

Скільки не сміявся той, а не міг пересміяти (кобилячу голову). Прийшов чортик до батька та й каже:

- Його мати стара, та й то я не міг пересміяти.

- На ж,- каже,- сюю булаву, котрий вище підкине.

Приніс чортик тую булаву та як кинув, то й не видно. А далі каже до Івана:

- На,- каже,- кидай!

Той узяв у руки і насилу з місця зворухне та й дивиться на небо, а чорт його питає:

- Чого ти дивишся на небо? Кидай уже!

- Е, я,- каже,- дивлюся на небо, там на небі мій брат, я,- каже,- дивлюся, щоб він її вловив.

- Ей,- каже,- не кидай, а то мені шкода буде. На,- каже,- тобі дудочку.

(V нього така дудочка була...)

Той узяв дудочку, а оддав булаву.

Приходить чортик знову додому, а батько його й питає:

- А що,- каже,- хто вище підкинув?

Він каже:

- Я кинув, то вона зараз же упала, а він хотів кинуть на небо до свого брата, да я не дав, а оддав йому свою дудочку.

- На ж,- каже,- неси йому мішок грошей та хай тільки не ловить нас.

Той приніс тії гроші та й каже:

- На гроші да тільки нас не лови.

- Як тебе не ловити? Коли занесеш мішок до мого дому, то тоді не буду ловить.

Каже:

- Занесу, тільки не лови вже.

Заніс він йому тії гроші, поставив, а той каже:

- Тепер не буду вже тебе ловити, іди.

Той пішов, а Іван на другий день гонить собі товар пасти і бере з собою дудку тую, що чортик йому дав.

Понаїдався товар, полягав оддихать, а Іван як заграв на тую дудку, так увесь товар почав гуляти. Він радується, що товар так гуляє.

Товар так повигулювався, як наче усю неділю стояв голодний - так повитрухувався.

Пригонить увечері товар додому, піп вийшов подивиться, чи понаїдався товар. Каже:

- Де ти його пас так, що він такий голодний, наче увесь день нічого не їв.

- Я не знаю, чого він такий, я його пас увесь день.

На другий день знов бере товар, гонить пасти. Товар понаїдався і тільки хотів лягать, а він знов давай грать на дудку.

Увечері пригонить додому, а товар ще гірший, як був першого дня.

Піп вийшов, глянув на товар і нічого вже не сказав йому.

На третій день гонить той пасти, а піп каже:

- Піду подивлюсь, що він йому робить, що товар такий худий.

Товар пасеться, а піп сів у терні. Тільки товар понаїдався да хотів лягать, а той як заграв!

А товар давай підскакувать, а піп у терні давай і собі танцювать та вигукувать: «Гу, гу!»

Він побачив, як піп поліз у терен та навмисно грав, грав і не переставав др самого вечора. У попа обідрався увесь одяг, і він сам обдерся об терен, увечері приходить додому, а його попадя побачила да й питає:

- Що це,- каже,- тобі зробилося?

- А се,- каже,- душко, у нашого Івана є та ка хороша дудка. Я засів його підглядіть, як він товар пасе, а він як заграє на ту дудку, то увесь товар і я гуляли до самого вечора. От,- каже,- скажи йому, нехай він тобі заграє, то ти послухаєш.

Увійшов Іван у хату, а піп каже:

- Ану, Іване, заграй-но попаді, нехай послухає, як ти граєш. А я вилізу на гору, а ти накриєш мене солом'яником, щоб я не чув, як ти гратимеш.

Виліз піп на гору, він накрив там його солом'яником. Увійшов Іван у хату,- попадя діжу міси ла,- як заграв! А попадя як ухватить діжу да б пішла з діжею гулять, а піп як схватиться да давай і собі гулять!

Гуляв, гуляв, а далі як полетить з гори разом із солом'яником.

- Нехай,- каже,- тебе чорт візьме з твоєю дудкою! Трохи,- каже,- не вбився! :)
 
OTAMAN4IKДата: Вівторок, 29.05.2012, 20:16 | Сообщение # 3
Файний адмін
Группа: Администраторы
Сообщений: 51
Награды: 0
Репутация: 0
Статус: Offline
Як бідний чоловік чорта обдурив.




Жив собі один чоловік і мав він багато дітей. Коли діти були малі, то біди з ними не було, а як підросли стали багато їсти - горе з ними та й тільки. Ніяк бідний чоловік не міг хліба на всіх заробити. А тут ще і вдягнути кожного треба.

Пішов бідний шукати по світу такого заробітку, щоб дітей прогодувати. Ходив, ходив, нічого не знайшов. Нема такої роботи.

"Ех, - думає бідний, - хоча б в чорта знайшлась якась робота для мене - я б і до нього найнявся."

І тільки він це подумав, приходить йому на зустріч високий вусатий мужик, а то був не мужик, а чорт.

- Куди йдеш, чоловіче? - питає.

- Шукаю заробітку щоб сім'ю прогодувати.

- Я дам тобі роботу, - каже чорт. - Тільки спочатку треба вогонь розвести, їду зварити. Іди-но в ліс, та виломай дуб, та щоб великий.

Зрозумів бідний з ким має справу, але діватись нема куди: від чорта і на краю світу не зховаєшся. Пішов в ліс вибрав дерево і давай тягнути, та де там... навіть гілки не похитнулись.

Взяв бідний мотузку і почав ліс об'язувати. В цей момент приходить до нього чорт.

- Шо це ти робиш? - питає.

- Та я хочу весь ліс на вогонь принести, не буду ж я тобі по дереву носити!

Злякався чорт, сам дерево витягнув і поніс, а бідняк за ним іде.

Наварили їди, юшку риб'ячу, м'ясо куряче з хлібом свіжим, наїлся, и тут чорт каже бідному.

- Тепер давай з тобою битися, виломай собі палку, а я собі.

Виломав бідний палку, а чорт дерево завбільшки з коня і махає ним як віником. Тут бачить бідний, що живим йому після цього бою не піти і каже чорту.

- Не буду я з тобою в полі битися. Буду битися з тобою в хаті!

Що ще чорту відповісти? Погдився з бідняком. Став чорт дерево в хату заносити і застряв в дверях. Тут бідний і віддовбасив його своєю дубінкою! Чорт кричить диким голос, вищить, помилування просить. Пожалів його бідний, відпустив.

На другий день послав чорт бідного по воду. Дав йому таке відро, що пусте ледве піднімеш! Думав бідний, думав, і почав криницю обкопувати. Не дочекався чорт, пішов до криниці.

- Шо ти це тут робиш?

- Хіба не бачиш? Криницю обкопую. Здалося мені кожен раз з цим відерцем бігати в зад і вперед, краще цілу криницю з водою на місце принесу.

Злякався чорт, взяв ведро, води набрав і сам поніс.

Ліг бідний вечером спати і чує - як чорти між собою радяться. Росказує старший, що ось, наткнувся він на чоловіка і тепер ніяк від нього не позбовитись.

Довго думали чорти, думали, і вирішили в ночі коли він засне, вбити бідняка.

Коли чорти пішли спати, бідний взяв поліно і поклав на своє місце, а сам заховався в кущах не далеко.
Настала ніч - чорти взяли кожен по дубінці і почали гамселити по поліні. Били, били і коли подумали що чоловіку вже кінець, покидали дубінки і лягли спати.
Коли чорти позасинали, бідняк підбіг до поліна, відкинув його в кущі, сам влягся на своє місце і заснув.

Вранці, бідний встає, а чорти - ні-живі, ні-мертві. Дивляться на бідняка крові немає, та куда там... царапин і синця навіть нема!!!

- Що тобі снилось? - питають чорти бідного.

- Що мене хтось ніжно гладить...

Встряслися чорти від страху, і питають, чи не хоче бідний до дому піти.

- Хочу, - відповідає бідний.

- Стільки ж ми тобі винні? - питають чорти.

- Повинні ви мені мішок карбованців, та такий мішок, який тільки ваш господар зможе понести.

Насипали чорти карбованців в мішок і взвалили головному чорту на плечі, а той що духу побіг до хати бідняка, щоб позбавитись від нього. Ледве доганяв бідний чорта.

Зупинився чорт біля хати і чує крики дітей.

- Що це в твоїй хаті? - питає чорт.

- Та це мої діти на шматки тебе роздерти хочуть.

Перелякався чорт, кинув мішок, і навтьоки.

А бідняк з дітьми перетянули міішок в хату і до сих пір живуть на ті гроші. ^_^ ^_^ ^_^
 
OTAMAN4IKДата: Четвер, 07.06.2012, 12:53 | Сообщение # 4
Файний адмін
Группа: Администраторы
Сообщений: 51
Награды: 0
Репутация: 0
Статус: Offline
Чорти-мірошники

Один чоловік повіз у млин молоти жито. Їде полем, коли ж стоять млини. То й води тут не видно ні якої, а млини стоять. «Що за чорт?» — думає собі.

Аж ось вискакують їз цих млинів мірошники... а то не мірошники, а рогаті. Той до себе тягне:

— Їдь до мене! Їдь до мене!

— Чорт із вами! — каже чоловік та скоріш і повернув, до котрого було ближче.

— Ну, чоловіче, — кажуть йому, — ми з тебе платні не візьмемо, тільки візьми за пояс оці саківки та одвези оцього листа у Красилівку до М...

— Добре. — каже чоловік — радий, бо до Красилівки було недалеко.

Дали йому й коня. Не встиг сісти, дивиться — вже в Красилівці.

Віддав листа М..., а М..., як прочитав, то так йому й насипав повні саківки червінців.

— Вези ж, — каже, — ці гроші туди, звідки привіз листа.

І знов, тільки що сів чоловік на коня, уже й коло млинів.

— Е, да тут же, мабуть, нечиста сила замішалася! — сказав він про себе.

Привозить гроші і віддає мірошникам.

— Візьми їх собі, добрий чоловіче, — кажуть рогаті.

— Не хочу, — каже той чоловік.

— Візьми, дурню, бо пожалкуєш.

— Не хочу та й годі.

Забрав своє борошно та й поїхав. Аж ось на дорозі наганяють його знову ті мірошники.

— Та візьми гроші, земляк, а то будеш після шкодувати.

—Не треба мені ваших грошей, люди добрі!

І таки не взяв він тих грошей.

От як приїхав додому, то й розказує жінці. Жінка так напустилася на нього, трохи не била.

— Та як же було мені брати, коли я боявсь, щоб після, нагнавши, і самого не задушили?

— Дурень ти! — каже йому жінка. — Хто би став тебе душить, давши тобі грошей?

Подумав-подумав той чоловік «По-перше — жінкалає, а по-друге — грошей жаль».

—Поїду, — каже, — що, буде, то буде! — І поїхав

Приїхав на те саме місце — хоч би слід який, що були млини.
 
Форум » Корчма » Українські народні казки » Казки про чортів... (Казки де чималу роль відіграють чорти)
Сторінка 1 з 11
Пошук:

Форма входу
Заробляйте кошти
Міні-чат
200
Наше опитування
Які казки на Вашу думку цікавіші?
Всего ответов: 46
Підтримайте нас
WMZ(Z282196904607) WMR(R121817642763) WMU(U282661818430)
Статистика
Друзі сайту